- розполіг
- —————————————————————————————розполі́гіменник чоловічого родурозташуванняарх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
РОЗПОЛ — Ржевский опытный завод первичной обработки льна … Словарь сокращений и аббревиатур
розполіскування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розполіскувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розполіг — ло/гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого небудь … Український тлумачний словник
розполіскувати — ує, недок., розполоска/ти, о/ще, док., перех., розм. Руйнувати, зносити, змивати своїм плином … Український тлумачний словник
розполоскати — див. розполіскувати … Український тлумачний словник